Андрій Квасов

Андрій Васильович Квасов (1720? — після 1770) — визначний російський архітектор середини XVIII століття. У Царському Селі будував Великий Царськосільський палац.

Архітектор належить до діячів з маловідомою дотепер біографією. Не встановлено точно місяць і рік народження, дата смерті.

Він сформував першу українську архітектурну школу, котру можна назвати Глухівською. За проектами Андрія Квасова протягом 1766—1769 рр. було споруджено дві нові муровані брами у Глухові — Київську і Московську. Останньою його роботою був Собор Різдва Богородиці у Козельці.

З архівних джерел відомо щонайменше про двох учнів архітектора. Навички будівничого у Квсова опановували

З архітектурною і керівною діяльністю М. К. Мосципанова пов'язують створення відомого своїм складним розплануванням палацу Рум'янцева в садибі Вишеньки та первісний палац в садибі Качанівка (за проектом Карла Бланка). Архітектура погано забеспечувала фінансами будівничих наприкінці 18 ст. Обидва учні А. Квасова були вимушені покинути її і займатися — Мосципанов заробляв військовою та громадянською службою, а Ф. Савич був примушений служити канцеряристом в Глухові через бідність і неспроможність завершити освіту в Москві чи Петербурзі.

Будівлі, пов'язані з Квасовим

    Учнем М. Земцова — на будівництві Анненгофа і Лефортовського палацу в Москві

    Разом з Чевакінським та Растреллі — на будівництві Великого Царскосільського палацу

    Церква Спаса на Сінній площі, Санкт-Петербург (зруйнована)

    Палац канцлера Бестужева Олексія Петровича (перебудований)

    Палац для Олексія Разумовського, садиба Гостилиці, (зруйнований)

    Палац для О. Разумовського, Козелець, (зруйнований)

    Палац для О. Разумовського, Глухів, (зруйнований)

    Палац для Кирила Разумовського, Батурин, (зруйнований в 19 ст, реставрація-відновленна на початку 21 ст.)

    Генеральний план міста Батурин

    Собор Різдва Богородиці, Козелець

    Фортечні брами міста Глухів, Московська та Київська.